“Горді за сина, бо він залишив слід у серцях людей”

Велелюдною була сьогодні зустріч у музеї «Бойківщина» з батьками Андрія Кузьменка – Ольгою та Віктором. Вони відвідали місто, у якому народився Андрій, зустрілися з прихильниками його таланту та презентували книжки про Кузьму Скрябіна, як часто називали артиста.
Розмова відбулася у теплій дружній атмосфері. Батьки з радістю поділилися з присутніми спогадами про сина. Розповіли й свої історії. «Пригадую, як саме у цьому будинку, де тепер музей, народився Андрій. У нас у Самборі є родина. То часто приїздили сюди і після перееїзду. Завжди ходили в тир, гуляли центром міста, фотографувалися на згадку», – розповіла Ольга Кузьменко. Батько Андрія – Віктор пригадав роки навчання у Самбірському медичному училищі. Мама артиста, до речі, навчалася у нашій СШ № 9, а також у музичній школі. Тож приємних спогадів про Самбір у подружжя Кузьменків багато. Розповіли вони й про життя у Сідому, Новому Роздолі, про переїзд Андрія у Київ, важкі перші кроки у шоу-бізнесі, участь у різноманітних проектах. «Він завжди був веселим. Оптимістом. Любив людей. Усіх. Окрім, як сам казав, «жлобів». А ще був дуже відвертим і казав завжди те, що думає, прямо в очі. Саме це не всім подобалось у ньому», – розповідає мати про сина.
Багато говорили про спільні подорожі за кордон.Ось так Ольга Кузьменко говорить про зміни у характері сина: «З початком війни Андрій став зовсім іншим. Кудись поділась його звикла веселість. Зовсім мало бракувало, щоб сам наважився вступити до армії. Якби не аварія, так і було б, напевно. Він допомагав військовим. Пам`ятаю його стан після відвідування поранених у шпиталі. «Вони ще зовсім юні. Як мої діти, – казав він про поранених солдат, які втратили кінцівки. – Як же вони будуть жити далі? Після усього побаченого?». Завжди Андрій гостро переживав чужий біль. Довго відходив від таких зустрічей, і намагався допомогти. Тихо і без пафоса. Ніколи не прагнув такої слави».
Щодо слави розповів Віктор Кузьменко: «Після загибелі сина почало з`являтися багато петицій з проханням присвоїти йому звання Героя України. Але ми зняли їх. Натомість скоро нам зателефонували із запрошенням від Петра Порошенка прибути на нагородження. Оскільки звання Героя не дається посмертно, Андрія відзначили нагородою за заслуги перед Українським народом. Ми горді за свого сина, бо він залишив слід у серцях людей!»
Подякувавши усім, хто прийшов на зустріч, Ольга Кузьменко додала: «Любіть дітей своїх більше за себе. Вони наше дзеркало. Тож, коли щось роблять не так, є проблема у нашому вихованні. Дякуємо, що любите нашого сина. Якби книгу спогадів інших про нього можна було розділити на три частини, вони б називалися: «Ми тебе любимо», «Дякуємо» та «Пам`ятаємо».
Під час зустрічі лунали пісні Кузьми у виконанні маленького Дмитра Тесака, Віри Ляхович та Віктора Щомака. А хор студентів Самбірського коледжу культури та мистецтв виконав «Колискову для мами».
Теплими словами подякував батькам за гідний приклад виховання сина, який є справжнім героєм для сучасної молоді заступник міського голови Святослав Ухач.

Світлана Андрейчикова