Сьогодні, 15 лютого2020 , виповнюється 31 рік з дня виведення військ з
Афганістану. Разом з тим це також день пам’яті тих бійців, які виконували свій військовий
обов’язок і присягу.

Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива та гірка. Роки, що пройшли на чужій землі об’єднали колишніх бійців- інтернаціоналістів в одну родину, де біль одного віддається болем інших, а радість стає загальним почуттям.
За кожним воїном – свій життєвий подвиг, своя доля.
Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений. Афганістан став синонімом людського лиха, справжнього пекла.
Виконували свій інтернаціональний обов’язок і наші земляки. Багато з них мають бойові нагороди. Ми пам’ятаємо і шануємо ветеранів, намагаємося розуміти тих, хто пройшов війну, і для кого вона триває досі у спогадах, снах, думках, і поезіях.

У Самборіі біля пам’ятного знака воїнам-афганцям відбулося віче, під час якого вшанували пам’ять воїнів-інтернаціоналістів. До присутніх звернувся голова самбірської районної асоціації воїнів –інтернаціоналістів “Обов’язок” УСВА( української спілки ветеранів Афганістану) – Іван Казан, в.о. міського голови секретар ради Юрій Дмитришин, керуючий справами Самбірської районної ради Михайло Павлюик.

Грамоти, медалі та подяки отримали воїни-інтернаціоналісти від міського голови, представників районної ради та асоціації воїнів – інтернаціоналістів “Обовязок”.
Володимир Веремій отримав почесну грамоту, підписану Сергієм Червонописким, головою Українського союзу ветеранів Афганістану.
Наприкінці віче ветеран Іван Вачинич прочитав авторську поезію “Згадаймо ми Афганістан” про страшні дні тої війни.